Їдуть по пустелі на верблюді монах з черницею. Верблюд візьми і здохнув. Сіли, думають що робити. Робити нічого, ні їжі, ні води. Черниця: - Ну що-ж, брат, все одно помирати. Давай хоч тоді уявімо що ми в раю, роздягнемося, не будемо знати сорому! Монах: - Ну давай! Роздяглися. Черниця тицяє пальцем ченцеві в пах: - Брат, хе-хе. А чого це у тебе там таке бовтається? - О-о-о, сестра! Це корінь життя! Якщо я вставлю його в тебе - народиться життя! - Так якого-ж фіга ми тут сидимо??? Вставляй верблюду, і поїхали!
